Допомагаємо

Створення центру дитячого дозвілля «Сонях»

Вікторія Бірюкова, керівник Центру дитячого дозвілля "Сонях"

Вікторія Бірюкова, керівник Центру дитячого дозвілля "Сонях"

Місце проведення: село Коженики Білоцерківського району

Час проведення: з січня 2010 року (термін дії необмежений)

Кількість залучених волонтерів: четверо, але дуже цінних і талановитих: Ірина Варняга, Дарина Пахомова, Олена Осипенкова і я, Вікторія Бірюкова.

Контакти: (096)111-29-62


Що Ви вважаєте найсуттєвішими результатами та найбільшим успіхом ініціативи?

У цьому селі вперше за останні 10 років створено культурний осередок для дитячої творчості та розвитку. Почали успішно – діти зацікавлені, залучені волонтери-організатори теж, сільська влада активно сприяє: дає можливість користуватися залою будинку культури для виступів та кімнати школи для занять.

Який вплив у громаді, на Вашу думку, спричинила ініціатива?

Діти, нарешті, можуть проводити дозвілля цікаво та пізнавально. У їх батьків є надто мало часу, який вони можуть проводити з дитиною. Школу в цьому селі минулого року закрили (тепер діти їздять до школи в сусіднє село), а дитячий садок свої функції виконує на низькому рівні. Село у буквальному розумінні занепадало шаленими темпами. Чудовий будинок культури з великою актовою залою використовувався тільки для проведення суботніх дискотек для молоді (при цьому задіяний був тільки коридор першого поверху), але і це припинилося приблизно рік тому. У великій двоповерховій школі вчилося 12 дітей, а зараз там працює дитячий садок для 5 дітей різного віку. З появою нового дитячого центру дозвілля, у селі фактично відновилася культура – відновилися дитячі концерти та проводяться святкування в українських традиціях (Різдво, Щедрий вечір, День Святого Валентина та інші свята)

Що Вас найбільше здивувало в процесі організації волонтерської ініціативи/ волонтерування?


Найбільше здивувало те, що сільський голова довго не вірив, що за це нам не треба буде платити. Що ж, уже переконався.

Які перешкоди Ви здолали, впроваджуючи волонтерську ініціативу?


Перешкод не було ніяких. Були певні труднощі, як-от обпитати десяток бабусь, у яких хатах і на яких кутках є діти від 4 до 16 років. А потім обійти все село у пошуках цих будинків, поговорити з кожною мамою і продублювати розповідь для кожного тата, які, до речі, новину про те, що заняття будуть безкоштовними, сприйняли дуже швидко і позитивно. Проблем із пошуком волонтерів не було, оскільки, виношуючи цю ідею, я вже приблизно прикинула, хто і що міг би робити і список бажаючих. Цих людей я добре знаю, тому цей пункт був чи не найлегшим.

Відгук про волонтерську діяльність

Ірина Варняга,волонтер,студентка КНУ ім. Тараса Шевченка, інституту філології

Ірина Варняга,волонтер,студентка КНУ ім. Тараса Шевченка, інституту філології

Враження найприємніші! А від роботи з дітьми інших і бути не може. Я погодилася взяти участь у цьому волонтерському проекті не розмірковуючи. На вихідні я завжди їжджу додому( до Білої Церкви), тому подарувати кілька годин дітям – для мене тільки радість. Я їду в Коженики щоразу як на свято. Діти такі непередбачувані, що я завжди повертаюся додому із кумедними історіями. Та що там казати: я їх переповідаю всім по сто разів, поки свіженьких не наберуся. Особисто для мене, окрім задоволення, це ще й користь приносить. Це практика співпраці з дітьми, яка розвиває вміння вирішувати певні проблемні ситуації одразу, і, звичайно, неабиякий лідерський досвід – адже все це треба дітям організувати. І організувати так, щоб ця дітвора від нас не повтікала. А для мене, як, можливо, майбутнього педагога, це першочергове вміння. Але здається все в нас іде так, як треба. Майже на кожне навчання приходить нова дитина, вже навіть є хлопчик з дівчинкою із сусіднього села! Ми стаємо популярними. Тому про переваги можна писати багато. Мені подобається те, що я роблю особисто, що нам вдається зробити всією командою, і це, на мою думку, головне!


Фотокартки з заходів
фотокартки з заходів Зображення
Share |
Наші друзі